Наша історія

Чернігівському базовому медичному коледжу – 150 років

8 травня 2018 року Чернігівський базовий медичний коледж відзначив свою 150 річницю. Це чималий відтинок часу в різних століттях, в різних історичних умовах. Навчальним закладом здійснено понад 200 випусків молодших медичних спеціалістів: медсестер, фельдшерів, акушерок, зубних лікарів, зубних техніків, санітарних фельдшерів. 

Лише в медичних лікувальних закладах Чернігівщини працює сьогодні 3431 наш випускник, в м. Чернігові – 2382. 

Випускники коледжу працюють майже в усіх областях України та за її межами – в Російській Федерації, в країнах близького та далекого зарубіжжя. Величезна частка випускників закінчила медичні вузи – стала лікарями, визначними особистостями в галузі медицини, медичної освіти та науки. 

Чернігівський базовий медичний коледж бере свій початок з фельдшерської школи, яка була заснована 8 травня 1868 року, хоч задум створити такий навчальний заклад виник серед представників Чернігівського земства ще в грудні 1866 року. Школа спочатку була розміщена на базі благодійних закладів у 2 флігелях. 

Інспектором школи був призначений старший лікар благодійних установ, доктор медицини - Демидович Петро Пименович. Учнями були виключно чоловіки, стипендіати від всіх 15 повітів Чернігівської губернії, були також і своєкоштні учні.

Для стипендіатів це був закритий заклад, в якому проходило все життя вихованців, була встановлена спеціальна форма на зразок учнів реального училища.

Земство утримувало вихованців-стипендіатів: забезпечувало їжею, одягом, кімнатами, меблями. Як видно з історичних джерел, навчання проходило в належних умовах, було досить організованим і забезпеченим, земство не шкодувало коштів на утримання школи, хоча контроль за їх використанням був суворим.

Дореволюційною школою було підготовлено близько 800 фельдшерів.

Особливої поваги заслуговують викладачі дореволюційної школи, які не будучи штатними, приділяли значну увагу роботі школи: створювали навчальні посібники , друкувались на сторінках газет та журналів, працювали над розробкою лекційних матеріалів. 

Відомими в цей час на Чернігівщині були інспектори та викладачі школи – Фрідман, Лагода, Демидович, Ковальський, Дияконенко, Шаболдаєв, Рашевський, Іванов, Тессен, Яновський та інші.

Події 1917 року докорінно змінили умови роботи навчального закладу. Йшла громадянська війна, панував хаос, безладдя – все це не могло залишати осторонь викладачів та учнів.

Вплив І світової війни, революційних подій, боротьба з голодом, холодом, епідеміями до краю загострювали питання про існування школи. Проте завдяки зусиллям викладачів, інспектора школи Іванова Олексія Ілліча основним залишалось кредо – вчитися медицині, якого дотримувались як викладачі, так і учні. 

До 1923 р. школа веде підготовку фельдшерів, хоч з 1920 р. вже паралельно велась підготовка помічників лікарів і школа мала назву «Чернігівська школа лікпомів».

У 1922 р. школу було передано Міністерству освіти, на її базі було об’єднано акушерську школу, школу сестер жалібниць та лікпомів і навчальний заклад називався «Чернігівські медкурси, медична профшкола». У 1929 р. школа знову була передана Міністерству охорони здоров’я і перейменована в медичний технікум.

Характерним для цього періоду був розвиток учнівського самоврядування, пошук нових форм і методів навчання, українізація навчального процесу.

30-ті роки були досить складними: майже щорічні зміни керівного складу, чистка партії, голод 33 року, репресії – все це створює напружену обстановку в колективі.

Проте колектив намагався подолати всі труднощі. Широко практикувалось ударництво, соцзмагання між групами, технікумами, працювали гуртки, спортивні секції, тощо.

У 1936 році на базі фельдшерсько-акушерської школи відкрилася зуболікарська школа. До війни школа випустила 200 зубних лікарів. 

Велика Вітчизняна війна на деякий час перервала роботу школи, проте вже з 1942 року робота школи була відновлена окупаційною владою. До навчання повернулись колишні учні, які залишились на окупованій території; викладачі, які працювали до війни.

У 1943 році був здійснений випуск спеціалістів. Основна маса випускників та викладачів школи знаходились на фронтах Великої Вітчизняної війни, в партизанських загонах та евакогоспіталях. Сотні з них нагороджені державними нагородами за здійснені подвиги.

У вересні 1943 року після звільнення Чернігова від німецько-фашистських загарбників всі зусилля викладачів та учнів були спрямовані на відбудову навчального закладу, так як уцілів лише одноповерховий корпус. 

Післявоєнний період був досить складним для навчального закладу. По-новому створювалась матеріально-технічна база, відбудовувались приміщення, проводився підбір викладацьких кадрів.

Не вистачало лікарень, особливо в місті, де можна було проводити практику, більш-менш уцілілі приміщення займали евакогоспіталі. Переддипломну практику частина учнів проходила в районних лікарнях і навіть у сільських амбулаторіях.

Поступово повернулись до школи довоєнні викладачі – Киян П.П., Яновський, Шурубенко, Кезля, Коломацький, Рутгайзер. Колектив поповнився новими спеціалістами, які повернулись з армії, це: Марков І.В., Вайсблат І.М., Іванько Г.Ф., Нікулін В.В., Губенко Ф.В., Надеждін С.І.

Викладачі трудились з великим ентузіазмом. Працювали гуртки, спортивні секції, масово проводились екскурсії по місцях бойової і трудової слави. При школі було підсобне господарство – 7 га землі. У 1949-50 н.р. школа мала статус середнього спеціального медичного закладу з 4-річним терміном навчання.

Протягом 60-80-х років широкого розмаху набрали виховні та спортивні заходи. Активно проводилися літературні вечори, працював драматичний гурток, яким керував ентузіаст – викладач В’язов, багато заходів проводила бібліотека (завідувач бібліотеки Солуян Л.М.). активно проводились трудові чверті, шефські виїзди в колгоспи, стала системною робота студентських будівельних загонів. Зароблені кошти часто перераховували на дитячі будинки та інтернати, про що широко писала обласна та республіканська преса. Серед кращих викладачів того періоду - Асс В.А., Михалойц Н.А., Лєвіна Ф.М., Васильченко Л.А., Лемешко Г.П., секретар комсомольської організації Ксенюк Дмитро Григорович.

Училище працювало у 2 зміни занятя вечірнього відділення проходили на орендованих площах. Тому питання розширення навчальних площ турбувало всіх директорів - Єфименко М.Г., Гуменюка О.Я., Маленка Г.Д. Останній неодноразово виступав з цим питанням на сторінках обласних газет.

І нарешті кінця 80-х років, коли проходив розподіл комунального майна, училище отримало в оренду сьогоднішній новий навчальний корпус, що значно покращило роботу колективу – перейшли на однозмінне навчання.

Це надихнуло колектив на нові звершення. З ініціативи Національного медуніверситету, керівництва міста та медучилища у 1993 році в училищі було запроваджено навчально-методичний комплекс «Український державний медичний університет – Чернігівське медичне училище», що дало змогу підготувати випуск медсестер-бакалаврів для області, 15 студентів було без іспитів зараховано на ІІ та ІІІ курси медуніверситету.

Чернігівську фельдшерську школу (училище, технікум, коледж) закінчило в різні роки більше 20 тис. випускників, значна частина стала лікарями, закінчили аспірантури, захистили дисертації, отримали вчені звання кандидатів та докторів медичних наук, внесли і вносять суттєвий вклад у медичну науку. 

Серед них професори Тимофій та Тихін Глухенькі, Сергій Степанович Дяченко, Ніна Григорівна Гойда, член-кореспондент Академії медико-технічних наук України Олексій Степанович Бориско, доктор біологічних наук, проректор Томського сільсько-господарського інституту Микола Якович Костеша, доктор медичних наук, професор Ємець Григорій Лукич, генерал-майор, кандидат військових наук Лухта Микола Микитович, кандидат медичних наук, заслужений лікар України Заворотний Анатолій Васильович, кандидат медичних наук Федорченко Олександр Степанович. 

У різні роки закінчили наш навчальний заклад та стали заслуженими лікарями України (тільки на Чернігівщині) Білий Панас Іванович, Шурубенко Іван Федорович, Верьовка Степан Гурійович, Алещенко Михайло Якович, Богдан Сергій Ілліч, Литвин Броніслав Григорович, Лістовщик Леонід Іванович, Тимошенко В’ячеслав Леонідович. 

Багато випускників і сьогодні є самостійними керівниками медичних установ, працювали чи працюють у владних структурах, підрозділах Міністерства охорони здоров’я (Муха Лідія Дмитрівна), Пасталиця Світлана Василівна, Стецьков Юрій Петрович та інші. 

Багато випускників коледжу, закінчивши інститути, університети, повернулись до навчального закладу викладачами: Березан Олександра Олексіївна, Макаренко Ніна Григорівна, Койдан Ніна Яківна, Савчук Людмила Миколаївна, Рибальченко Вікторія Вікторівна та інші.

 

За період діяльності коледж пройшов етапи:


Назва навчального закладу:

1868 – 1919 рр. – Чернігівська Земська фельдшерська школа
1919 - 1920 рр. - Чернігівська радянська фельдшерська школа
1920 – 1922 рр. – Чернігівська школа лікпомів
1922 – 1927 рр. - Чернігівські медкурси - медична школа
1927 – 1929 рр. - Чернігівська медична профшкола
1930 – 1935 рр. - Чернігівській медичний технікум (1933 р. – крайовий медичний технікум технікум єдиного диспансеру)
1935 – 1941 рр. -Чернігівська фельдшерсько-акушерська школа (у її складі з 1936 року по 1941 р. – Чернігівська зуболікарська школа)
1942 – 1943 рр. - Чернігівська медична школа (при окупації )
1943 – 1952 рр. - Чернігівська Фельдшерсько-акушерська школа
1952 – 2001 рр. - Чернігівське медичне училище
2001 – 2005 рр. - Чернігівське базове медичне училище
З 22.12.2005 р. – Чернігівський базовий медичний коледж Чернігівської обласної ради

 

Директори нашого закладу:

1. Демидович Петро Пименович 1868-1883 рр. 
2. Сливчанський Микола Степанович 1883 – 1887 рр. 
3. Воскресенський Михайло Олександрович 1887 – 1893 рр. 
4. Рашевський Іван Федорович 1893 – 1907 рр. 
5. Сокальський Микола Олексійович 1907 – 1909 рр. 
6. Іванов Олексій Ілліч 1909 – 1929 рр. 
7. Деркач Максим Захарович 1929 - 1931 рр. 
8. Лісовець Олексій Йосипович 1931 - 1933 рр. 
9. Бруско Олександр Миколайович 1933 - 1935 рр. 
10. Ципін І.О. 1935 р. 
11. Пупко Яків Іванович 1935 – 1938 рр. 
12. Гірман Іван Микитович 1938 – 1941 рр. 
13. Рутгайзер Аврам Йосипович 1944 – 1959 рр. 
14. Єфименко Марія Гнатівна 1959 – 1978 рр. 
15. Гуменюк Олег Якимович 1978 – 1984 рр. 
16. Маленко Григорій Дмитрович 1984 – 1997 рр. 
17. Самойленко Микола Михайлович з листопада 1997 року 

Чернігівський базовий медичний коледж
Україна, м. Чернігів, вул. П’ятницька, 42
Телефон навчального закладу: (0462) 77-50-46 Телефон приймальної комісії: (0462) 67-29-18 Електронна адреса: chbmc@ukr.net

Всього відвідувань
This site was designed with the
.com
website builder. Create your website today.
Start Now